Тихе життя...
Стій непохитно, дерево надії.
дародавець світів...
Поранені олені.
Вбрання «теуана».
Смутки, промені й сонця,
приховані ритми,
«Дівчина Маріана»,
такі живі фрукти,
смерть віддаляється,
лінії, форми, гнізда,
руки будують,
розплющені очі,
чутливі Дієго,
усі сльози,
Поранені олені.
Вбрання «теуана».
Смутки, промені й сонця,
приховані ритми,
«Дівчина Маріана»,
такі живі фрукти,
смерть віддаляється,
лінії, форми, гнізда,
руки будують,
розплющені очі,
чутливі Дієго,
усі сльози,
такі світлі.
Космічні істини,
що живуть без шуму.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
Примітки
«Стій непохитно, дерево
надії» («Árbol de la Esperanza mantente firme.») — автопортрет Фріди Кало,
написаний 1946 року, коли вона зазнала складної операції на хребті.
«Поранені олені» — відсилка до картини Фріди Кало «El venado
herido» («Поранений олень»), на якій вона зобразила себе у вигляді оленя з її власним
обличчям, пораненого багатьма стрілами.
«Вбрання “теуана”» — традиційний
жіночий святковий стрій сапотеків, індіанського народу, що мешкає в Мексиці. (Вбрання
походить з регіону Теуантепек, що в Охаці, звідси його назва.) Фріда Кало
зробила його своїм повсякденним одягом, це вбрання можна побачити на ній на багатьох її світлинах та автопортретах.
«Дівчина Маріана» — донька Едуардо Морійо Сафи (Eduardo
Morillo Safa), який був близьким другом Фріди Кало. Її портрет (Retrato de
Mariana Morillo Safa) Фріда написала у 1944 році.
що живуть без шуму.